Історія села Забороль

Історія села Забороль

ІСТОРІЯ СЕЛА ЗАБОРОЛЬ 

Населення 1230, площа 1,736 км2.

Уперше Забороль – село на південь від автотраси Рівне-Костопіль – називає акт 1489 року. У ньому сказано: княгиня Анастасія відписує чоловікові Семену Несвіцькому «Заборол». Тоді він нараховував 47 дворів. У 1518 році польський король підтверджує належність «ймення Забороля» Рівненському зам­кові. Але грамота 1548 року називає село «Забороняв». Таке ж і подібне маємо в інвентарі під 1569 роком, де сказано: «Од Пересутей (річки) іде границя гостинцем аж до Заборовля, а од Заборовля болото ділить ґрунти майна рівненського з Кустином аж до млина заборовського, а від млина заборовського границя іде болотом під Житин».

У 1664 році озброєні загони повсталих селян пограбували «Заборовський фольварок», вивівши майже усі дворові коні. Тоді ж в околиці «заборовського млина» повсталі розбили засідку з ка­ральної роти Кустина.

За даними 1776 року, в «селе Забороле» згоріла корчма й сто­рожова будка гайового. Тоді ж зловили двох грабіжників, один з яких був «заборольский подданьїй». Два роки опісля «Забороль» стає ареною судових процесів.

У Заборольській церкві Святого Івана Хрестителя (побудова­на в 1762 році) зберігалися копії метричних книг з 1775 року. При ній діяла з 1883 року церковно-приходська школа, де здобували освіту в 1889 році 20 учнів. Тоді село мало 122 двори, 990 мешкан­ців, з них 43 римокатоликів.

У народі Забороль пов’язують з поняттям «поселення за бором».

Забороль має ще немало іменованих місць. Це передусім ін­тригуюче Оснобрость, належне балці. Це й Безоднева (Гранична) річка, де стояв водяний млин, а також Кротова річка (брала по­чаток з Гнилого болота, впадала до Кустинського ставу), яка про­бігала через землі Крота. Це й струмок Вуж, що мав дуже звивисте русло. Варті хоча б переліку й такі поля: Ближнє, Дальнє, Серед­ня рука, Гайок, Плесо, Нивки; луги: Панське, Прогін, Стрільбище, Глибока долина, Довгалів горб, Коло лавок (неподалік місць, де прокладено кладки); болота: Кринички – «в околиці криничних джерел»; Кулясте болото – «заросле купинами осоки»; Кошлайове джерело, Радзивилове мочарище, Гале болото, Мельникове болото; ліси: Дубинка, Стійло, Панський ліс; горби: Курган – «ста­роруський могильник», Велетуха, Жуків.

Поблизу села Забороля виявлені ґрунтові та курганне похо­вання II тис. до н. е.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *