Історія села Пухова

Історія села Пухова

Населення 299, площа 0,2 км2.

За три кілометри на північний схід від Олександрії автотра­су Рівне-Сарни пересікає село Пухова, іменоване ще в на­роді відповідно шляхового розміщення – Пухова Ліва й Пухова Права. До 1940 року тут проживали німці.

Уперше Пухова згадується в акті 1747 року як сторожова буд­ка гайового в урочищі Поруб. Два роки опісля згадується «Пуховокий дубняк», у якому знайдено зариті «коштовності», уламки зброї.

В акті 1875 року є свідчення, що якийсь Мінцер виділяє для бендюг Олександрійської пристані 8 десятин лісу в «Пуховской дубраве». Саме на ті часи припадає масове корчування лісу для культивації земель прибулими німецькими колоністами, які зго­дом спорудили тут осаду на 30 дворів, кірху, школу, крамницю, пилораму, смолокурню.

Гадають, що до німецької колонізації в околиці теперішньої Пухової стояла Олександрійська  лісничівка, якою управляв від­ставний капрал Пух. Тому це місце стали називати До Пуха, потім – Пухове. В основі слова Пух можливе в значенні «тонке, корот­ке волосся на обличчі дівчини» або те, що має вислів «добити до пуха».

Існує переказ зі спробою Пухова пов’язувати з говірковим словом пухло «небезпечне місце; багно; грузьке вікно на болоті». Тут, мовляв, були колись надгоринські «пухла», від них-то й піш­ла назва Пухлова, змінена на Пухова.

На карті 1914 року є запис «колонія Мар’єндорф (Пухово)». Значить, існували дві назви: одна (на першому плані) німецька (у перекладі – Марієне Село), друга – українська.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *